| | |
| об’їжджа́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (їхати навколо; обминати; бувати в багатьох місцях) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | об’їжджа́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | об’їжджа́ймо |
| 2 особа | об’їжджа́й | об’їжджа́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | об’їжджа́тиму | об’їжджа́тимемо, об’їжджа́тимем |
| 2 особа | об’їжджа́тимеш | об’їжджа́тимете |
| 3 особа | об’їжджа́тиме | об’їжджа́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | об’їжджа́ю | об’їжджа́ємо, об’їжджа́єм |
| 2 особа | об’їжджа́єш | об’їжджа́єте |
| 3 особа | об’їжджа́є | об’їжджа́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| об’їжджа́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | об’їжджа́в | об’їжджа́ли |
| жін. р. | об’їжджа́ла |
| сер. р. | об’їжджа́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| об’їжджа́вши |
