| об’їзни́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | об’їзни́й | об’їзна́ | об’їзне́ | об’їзні́ |
| родовий | об’їзно́го | об’їзно́ї | об’їзно́го | об’їзни́х |
| давальний | об’їзно́му | об’їзні́й | об’їзно́му | об’їзни́м |
| знахідний | об’їзни́й | об’їзну́ | об’їзне́ | об’їзні́ |
| орудний | об’їзни́м | об’їзно́ю | об’їзни́м | об’їзни́ми |
| місцевий | на/в об’їзно́му, об’їзні́м | на/в об’їзні́й | на/в об’їзно́му, об’їзні́м | на/в об’їзни́х |