| обґрунтува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обґрунтува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обґрунту́ймо | |
| 2 особа | обґрунту́й | обґрунту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обґрунту́ю | обґрунту́ємо, обґрунту́єм |
| 2 особа | обґрунту́єш | обґрунту́єте |
| 3 особа | обґрунту́є | обґрунту́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обґрунтува́в | обґрунтува́ли |
| жін.р. | обґрунтува́ла | |
| сер.р. | обґрунтува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обґрунто́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| обґрунто́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| обґрунтува́вши | ||