| одколу́пуваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | одколу́пуваний | одколу́пувана | одколу́пуване | одколу́пувані |
| родовий | одколу́пуваного | одколу́пуваної | одколу́пуваного | одколу́пуваних |
| давальний | одколу́пуваному | одколу́пуваній | одколу́пуваному | одколу́пуваним |
| знахідний | одколу́пуваний, одколу́пуваного | одколу́пувану | одколу́пуване | одколу́пувані, одколу́пуваних |
| орудний | одколу́пуваним | одколу́пуваною | одколу́пуваним | одколу́пуваними |
| місцевий | на/в одколу́пуваному, одколу́пуванім | на/в одколу́пуваній | на/в одколу́пуваному, одколу́пуванім | на/в одколу́пуваних |