| одкочува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| (закінчити кочувати) | ||
| Інфінітив | одкочува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | одкочу́ймо | |
| 2 особа | одкочу́й | одкочу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | одкочу́ю | одкочу́ємо, одкочу́єм |
| 2 особа | одкочу́єш | одкочу́єте |
| 3 особа | одкочу́є | одкочу́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | одкочува́в | одкочува́ли |
| жін.р. | одкочува́ла | |
| сер.р. | одкочува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| одкочува́вши | ||