| одле́жати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | одле́жати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | одле́жмо | |
| 2 особа | одле́ж | одле́жте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | одле́жу | одле́жимо, одле́жим |
| 2 особа | одле́жиш | одле́жите |
| 3 особа | одле́жить | одле́жать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | одле́жав | одле́жали |
| жін.р. | одле́жала | |
| сер.р. | одле́жало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| одле́жаний | ||
| Безособова форма | ||
| одле́жано | ||
| Дієприслівник | ||
| одле́жавши | ||