| одле́жуватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | одле́жуватися, одле́жуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | одле́жуймося, одле́жуймось | |
| 2 особа | одле́жуйся, одле́жуйсь | одле́жуйтеся, одле́жуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | одле́жуватимуся, одле́жуватимусь | одле́жуватимемося, одле́жуватимемось, одле́жуватимемся |
| 2 особа | одле́жуватимешся | одле́жуватиметеся, одле́жуватиметесь |
| 3 особа | одле́жуватиметься | одле́жуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | одле́жуюся, одле́жуюсь | одле́жуємося, одле́жуємось, одле́жуємся |
| 2 особа | одле́жуєшся | одле́жуєтеся, одле́жуєтесь |
| 3 особа | одле́жується | одле́жуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| одле́жуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | одле́жувався, одле́жувавсь | одле́жувалися, одле́жувались |
| жін. р. | одле́жувалася, одле́жувалась | |
| сер. р. | одле́жувалося, одле́жувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| одле́жувавшись | ||