одлу́плений – дієприкметник | ||||
(відокремлений, знятий) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | одлу́плений | одлу́плена | одлу́плене | одлу́плені |
родовий | одлу́пленого | одлу́пленої | одлу́пленого | одлу́плених |
давальний | одлу́пленому | одлу́пленій | одлу́пленому | одлу́пленим |
знахідний | одлу́пленого, одлу́плений | одлу́плену | одлу́плене | одлу́плених, одлу́плені |
орудний | одлу́пленим | одлу́пленою | одлу́пленим | одлу́пленими |
місцевий | на/в одлу́пленому, одлу́пленім | на/в одлу́пленій | на/в одлу́пленому, одлу́пленім | на/в одлу́плених |