| одлу́плювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | одлу́плювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | одлу́плюймо | |
| 2 особа | одлу́плюй | одлу́плюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | одлу́плюватиму | одлу́плюватимемо, одлу́плюватимем |
| 2 особа | одлу́плюватимеш | одлу́плюватимете |
| 3 особа | одлу́плюватиме | одлу́плюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | одлу́плюю | одлу́плюємо, одлу́плюєм |
| 2 особа | одлу́плюєш | одлу́плюєте |
| 3 особа | одлу́плює | одлу́плюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| одлу́плюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | одлу́плював | одлу́плювали |
| жін. р. | одлу́плювала | |
| сер. р. | одлу́плювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| одлу́плюваний | ||
| Безособова форма | ||
| одлу́плювано | ||
| Дієприслівник | ||
| одлу́плювавши | ||