| одлу́щити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | одлу́щити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | одлу́щмо | |
| 2 особа | одлу́щ | одлу́щте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | одлу́щу | одлу́щимо, одлу́щим |
| 2 особа | одлу́щиш | одлу́щите |
| 3 особа | одлу́щить | одлу́щать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | одлу́щив | одлу́щили |
| жін.р. | одлу́щила | |
| сер.р. | одлу́щило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| одлу́щений | ||
| Безособова форма | ||
| одлу́щено | ||
| Дієприслівник | ||
| одлу́щивши | ||