| одлю́дкуватий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | одлю́дкуватий | одлю́дкувата | одлю́дкувате | одлю́дкуваті |
| родовий | одлю́дкуватого | одлю́дкуватої | одлю́дкуватого | одлю́дкуватих |
| давальний | одлю́дкуватому | одлю́дкуватій | одлю́дкуватому | одлю́дкуватим |
| знахідний | одлю́дкуватий, одлю́дкуватого | одлю́дкувату | одлю́дкувате | одлю́дкуваті, одлю́дкуватих |
| орудний | одлю́дкуватим | одлю́дкуватою | одлю́дкуватим | одлю́дкуватими |
| місцевий | на/в одлю́дкуватому, одлю́дкуватім | на/в одлю́дкуватій | на/в одлю́дкуватому, одлю́дкуватім | на/в одлю́дкуватих |