одмо́вний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | одмо́вний | одмо́вна | одмо́вне | одмо́вні |
родовий | одмо́вного | одмо́вної | одмо́вного | одмо́вних |
давальний | одмо́вному | одмо́вній | одмо́вному | одмо́вним |
знахідний | одмо́вний, одмо́вного | одмо́вну | одмо́вне | одмо́вні, одмо́вних |
орудний | одмо́вним | одмо́вною | одмо́вним | одмо́вними |
місцевий | на/в одмо́вному, одмо́внім | на/в одмо́вній | на/в одмо́вному, одмо́внім | на/в одмо́вних |