одмі́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | одмі́нний | одмі́нна | одмі́нне | одмі́нні |
родовий | одмі́нного | одмі́нної | одмі́нного | одмі́нних |
давальний | одмі́нному | одмі́нній | одмі́нному | одмі́нним |
знахідний | одмі́нний, одмі́нного | одмі́нну | одмі́нне | одмі́нні, одмі́нних |
орудний | одмі́нним | одмі́нною | одмі́нним | одмі́нними |
місцевий | на/в одмі́нному, одмі́ннім | на/в одмі́нній | на/в одмі́нному, одмі́ннім | на/в одмі́нних |