| одмі́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | одмі́тний | одмі́тна | одмі́тне | одмі́тні |
| родовий | одмі́тного | одмі́тної | одмі́тного | одмі́тних |
| давальний | одмі́тному | одмі́тній | одмі́тному | одмі́тним |
| знахідний | одмі́тний, одмі́тного | одмі́тну | одмі́тне | одмі́тні, одмі́тних |
| орудний | одмі́тним | одмі́тною | одмі́тним | одмі́тними |
| місцевий | на/в одмі́тному, одмі́тнім | на/в одмі́тній | на/в одмі́тному, одмі́тнім | на/в одмі́тних |