| озо́ряний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | озо́ряний | озо́ряна | озо́ряне | озо́ряні |
| родовий | озо́ряного | озо́ряної | озо́ряного | озо́ряних |
| давальний | озо́ряному | озо́ряній | озо́ряному | озо́ряним |
| знахідний | озо́ряний | озо́ряну | озо́ряне | озо́ряні |
| орудний | озо́ряним | озо́ряною | озо́ряним | озо́ряними |
| місцевий | на/в озо́ряному, озо́рянім | на/в озо́ряній | на/в озо́ряному, озо́рянім | на/в озо́ряних |
| [поет., рідко] | ||||