| | |
| оклюдува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | оклюдува́тися, оклюдува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | оклюдува́тиметься | оклюдува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | оклюду́ється | оклюду́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| оклюду́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | оклюдува́вся, оклюдува́всь | оклюдува́лися, оклюдува́лись |
| жін. р. | оклюдува́лася, оклюдува́лась |
| сер. р. | оклюдува́лося, оклюдува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| оклюдува́вшись |
