| окови́тка – іменник жіночого роду | ||
| (міцна горілка) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | окови́тка | окови́тки |
| родовий | окови́тки | окови́ток |
| давальний | окови́тці | окови́ткам |
| знахідний | окови́тку | окови́тки |
| орудний | окови́ткою | окови́тками |
| місцевий | на/в окови́тці | на/в окови́тках |
| кличний | окови́тко* | окови́тки* |
| [розм.] |