| | |
| олюти́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (розлютуватися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | олюти́тися, олюти́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | олюті́мося, олюті́мось, олюті́мся |
| 2 особа | олюти́ся, олюти́сь | олюті́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | олючу́ся, олючу́сь | олютимо́ся, олютимо́сь, олюти́мся |
| 2 особа | олюти́шся | олютите́ся, олютите́сь |
| 3 особа | олюти́ться | олютя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | олюти́вся, олюти́всь | олюти́лися, олюти́лись |
| жін.р. | олюти́лася, олюти́лась |
| сер.р. | олюти́лося, олюти́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| олюти́вшись |
