| омуле́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | омуле́вий | омуле́ва | омуле́ве | омуле́ві |
| родовий | омуле́вого | омуле́вої | омуле́вого | омуле́вих |
| давальний | омуле́вому | омуле́вій | омуле́вому | омуле́вим |
| знахідний | омуле́вий | омуле́ву | омуле́ве | омуле́ві |
| орудний | омуле́вим | омуле́вою | омуле́вим | омуле́вими |
| місцевий | на/в омуле́вому, омуле́вім | на/в омуле́вій | на/в омуле́вому, омуле́вім | на/в омуле́вих |