| ономасти́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ономасти́чний | ономасти́чна | ономасти́чне | ономасти́чні |
| родовий | ономасти́чного | ономасти́чної | ономасти́чного | ономасти́чних |
| давальний | ономасти́чному | ономасти́чній | ономасти́чному | ономасти́чним |
| знахідний | ономасти́чний, ономасти́чного | ономасти́чну | ономасти́чне | ономасти́чні, ономасти́чних |
| орудний | ономасти́чним | ономасти́чною | ономасти́чним | ономасти́чними |
| місцевий | на/в ономасти́чному, ономасти́чнім | на/в ономасти́чній | на/в ономасти́чному, ономасти́чнім | на/в ономасти́чних |