| ономатологі́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ономатологі́чний | ономатологі́чна | ономатологі́чне | ономатологі́чні |
| родовий | ономатологі́чного | ономатологі́чної | ономатологі́чного | ономатологі́чних |
| давальний | ономатологі́чному | ономатологі́чній | ономатологі́чному | ономатологі́чним |
| знахідний | ономатологі́чний | ономатологі́чну | ономатологі́чне | ономатологі́чні |
| орудний | ономатологі́чним | ономатологі́чною | ономатологі́чним | ономатологі́чними |
| місцевий | на/в ономатологі́чному, ономатологі́чнім | на/в ономатологі́чній | на/в ономатологі́чному, ономатологі́чнім | на/в ономатологі́чних |