ону́ків – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ону́ків | ону́кова | ону́кове | ону́кові |
родовий | ону́кового | ону́кової | ону́кового | ону́кових |
давальний | ону́ковому | ону́ковій | ону́ковому | ону́ковим |
знахідний | ону́ків, ону́кового | ону́кову | ону́кове | ону́кові, ону́кових |
орудний | ону́ковим | ону́ковою | ону́ковим | ону́ковими |
місцевий | на/в ону́ковому, ону́ковім | на/в ону́ковій | на/в ону́ковому, ону́ковім | на/в ону́кових |