оологі́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | оологі́чний | оологі́чна | оологі́чне | оологі́чні |
родовий | оологі́чного | оологі́чної | оологі́чного | оологі́чних |
давальний | оологі́чному | оологі́чній | оологі́чному | оологі́чним |
знахідний | оологі́чний | оологі́чну | оологі́чне | оологі́чні |
орудний | оологі́чним | оологі́чною | оологі́чним | оологі́чними |
місцевий | на/в оологі́чному, оологі́чнім | на/в оологі́чній | на/в оологі́чному, оологі́чнім | на/в оологі́чних |