| опери́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | опери́тися, опери́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | опері́мося, опері́мось, опері́мся | |
| 2 особа | опери́ся, опери́сь | опері́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | оперю́ся, оперю́сь | оперимо́ся, оперимо́сь, опери́мся |
| 2 особа | опери́шся | оперите́ся, оперите́сь |
| 3 особа | опери́ться | оперя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | опери́вся, опери́всь | опери́лися, опери́лись |
| жін.р. | опери́лася, опери́лась | |
| сер.р. | опери́лося, опери́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| опери́вшись | ||