| опері́зуючий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | опері́зуючий | опері́зуюча | опері́зуюче | опері́зуючі |
| родовий | опері́зуючого | опері́зуючої | опері́зуючого | опері́зуючих |
| давальний | опері́зуючому | опері́зуючій | опері́зуючому | опері́зуючим |
| знахідний | опері́зуючий | опері́зуючу | опері́зуюче | опері́зуючі |
| орудний | опері́зуючим | опері́зуючою | опері́зуючим | опері́зуючими |
| місцевий | на/в опері́зуючому, опері́зуючім | на/в опері́зуючій | на/в опері́зуючому, опері́зуючім | на/в опері́зуючих |
| [вживається у виразі: ‘оперізуючий лишай’] | ||||