| опе́цькуватий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | опе́цькуватий | опе́цькувата | опе́цькувате | опе́цькуваті |
| родовий | опе́цькуватого | опе́цькуватої | опе́цькуватого | опе́цькуватих |
| давальний | опе́цькуватому | опе́цькуватій | опе́цькуватому | опе́цькуватим |
| знахідний | опе́цькуватий, опе́цькуватого | опе́цькувату | опе́цькувате | опе́цькуваті, опе́цькуватих |
| орудний | опе́цькуватим | опе́цькуватою | опе́цькуватим | опе́цькуватими |
| місцевий | на/в опе́цькуватому, опе́цькуватім | на/в опе́цькуватій | на/в опе́цькуватому, опе́цькуватім | на/в опе́цькуватих |
| [розм.] | ||||