| опоетизо́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | опоетизо́ваний | опоетизо́вана | опоетизо́ване | опоетизо́вані |
| родовий | опоетизо́ваного | опоетизо́ваної | опоетизо́ваного | опоетизо́ваних |
| давальний | опоетизо́ваному | опоетизо́ваній | опоетизо́ваному | опоетизо́ваним |
| знахідний | опоетизо́ваний, опоетизо́ваного | опоетизо́вану | опоетизо́ване | опоетизо́вані, опоетизо́ваних |
| орудний | опоетизо́ваним | опоетизо́ваною | опоетизо́ваним | опоетизо́ваними |
| місцевий | на/в опоетизо́ваному, опоетизо́ванім | на/в опоетизо́ваній | на/в опоетизо́ваному, опоетизо́ванім | на/в опоетизо́ваних |