| ополчи́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ополчи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ополчі́мо, ополчі́м | |
| 2 особа | ополчи́ | ополчі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ополчу́ | ополчимо́, ополчи́м |
| 2 особа | ополчи́ш | ополчите́ |
| 3 особа | ополчи́ть | ополча́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ополчи́в | ополчи́ли |
| жін.р. | ополчи́ла | |
| сер.р. | ополчи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ополчи́вши | ||