| опоро́чувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | опоро́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | опоро́чуймо | |
| 2 особа | опоро́чуй | опоро́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | опоро́чуватиму | опоро́чуватимемо, опоро́чуватимем |
| 2 особа | опоро́чуватимеш | опоро́чуватимете |
| 3 особа | опоро́чуватиме | опоро́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | опоро́чую | опоро́чуємо, опоро́чуєм |
| 2 особа | опоро́чуєш | опоро́чуєте |
| 3 особа | опоро́чує | опоро́чують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| опоро́чуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | опоро́чував | опоро́чували |
| жін. р. | опоро́чувала | |
| сер. р. | опоро́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| опоро́чувавши | ||