| опоя́суватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | опоя́суватися, опоя́суватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | опоя́суймося, опоя́суймось | |
| 2 особа | опоя́суйся, опоя́суйсь | опоя́суйтеся, опоя́суйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | опоя́суватимуся, опоя́суватимусь | опоя́суватимемося, опоя́суватимемось, опоя́суватимемся |
| 2 особа | опоя́суватимешся | опоя́суватиметеся, опоя́суватиметесь |
| 3 особа | опоя́суватиметься | опоя́суватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | опоя́суюся, опоя́суюсь | опоя́суємося, опоя́суємось, опоя́суємся |
| 2 особа | опоя́суєшся | опоя́суєтеся, опоя́суєтесь |
| 3 особа | опоя́сується | опоя́суються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| опоя́суючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | опоя́сувався, опоя́сувавсь | опоя́сувалися, опоя́сувались |
| жін. р. | опоя́сувалася, опоя́сувалась | |
| сер. р. | опоя́сувалося, опоя́сувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| опоя́сувавшись | ||