| опри́скливий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | опри́скливий | опри́склива | опри́скливе | опри́скливі |
| родовий | опри́скливого | опри́скливої | опри́скливого | опри́скливих |
| давальний | опри́скливому | опри́скливій | опри́скливому | опри́скливим |
| знахідний | опри́скливий | опри́скливу | опри́скливе | опри́скливі |
| орудний | опри́скливим | опри́скливою | опри́скливим | опри́скливими |
| місцевий | на/в опри́скливому, опри́скливім | на/в опри́скливій | на/в опри́скливому, опри́скливім | на/в опри́скливих |
| [розм., рідко] | ||||