| опро́стати – дієслово доконаного виду | ||
| (визволити; звільнити) | ||
| Інфінітив | опро́стати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | опро́стаймо | |
| 2 особа | опро́стай | опро́стайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | опро́стаю | опро́стаємо, опро́стаєм |
| 2 особа | опро́стаєш | опро́стаєте |
| 3 особа | опро́стає | опро́стають |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | опро́став | опро́стали |
| жін.р. | опро́стала | |
| сер.р. | опро́стало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| опро́станий | ||
| Безособова форма | ||
| опро́стано | ||
| Дієприслівник | ||
| опро́ставши | ||