опроща́ти – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | опроща́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | опроща́ймо | |
2 особа | опроща́й | опроща́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | опроща́тиму | опроща́тимемо, опроща́тимем |
2 особа | опроща́тимеш | опроща́тимете |
3 особа | опроща́тиме | опроща́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | опроща́ю | опроща́ємо, опроща́єм |
2 особа | опроща́єш | опроща́єте |
3 особа | опроща́є | опроща́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
опроща́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | опроща́в | опроща́ли |
жін. р. | опроща́ла | |
сер. р. | опроща́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
опроща́вши |