опі́рний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | опі́рний | опі́рна | опі́рне | опі́рні |
родовий | опі́рного | опі́рної | опі́рного | опі́рних |
давальний | опі́рному | опі́рній | опі́рному | опі́рним |
знахідний | опі́рний | опі́рну | опі́рне | опі́рні |
орудний | опі́рним | опі́рною | опі́рним | опі́рними |
місцевий | на/в опі́рному, опі́рнім | на/в опі́рній | на/в опі́рному, опі́рнім | на/в опі́рних |
[рідко] |