опі́шений – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | опі́шений | опі́шена | опі́шене | опі́шені |
родовий | опі́шеного | опі́шеної | опі́шеного | опі́шених |
давальний | опі́шеному | опі́шеній | опі́шеному | опі́шеним |
знахідний | опі́шеного, опі́шений | опі́шену | опі́шене | опі́шених, опі́шені |
орудний | опі́шеним | опі́шеною | опі́шеним | опі́шеними |
місцевий | на/в опі́шеному, опі́шенім | на/в опі́шеній | на/в опі́шеному, опі́шенім | на/в опі́шених |
[розм.] |