| орато́рний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | орато́рний | орато́рна | орато́рне | орато́рні |
| родовий | орато́рного | орато́рної | орато́рного | орато́рних |
| давальний | орато́рному | орато́рній | орато́рному | орато́рним |
| знахідний | орато́рний | орато́рну | орато́рне | орато́рні |
| орудний | орато́рним | орато́рною | орато́рним | орато́рними |
| місцевий | на/в орато́рному, орато́рнім | на/в орато́рній | на/в орато́рному, орато́рнім | на/в орато́рних |