| орієнто́вний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | орієнто́вний | орієнто́вна | орієнто́вне | орієнто́вні |
| родовий | орієнто́вного | орієнто́вної | орієнто́вного | орієнто́вних |
| давальний | орієнто́вному | орієнто́вній | орієнто́вному | орієнто́вним |
| знахідний | орієнто́вний | орієнто́вну | орієнто́вне | орієнто́вні |
| орудний | орієнто́вним | орієнто́вною | орієнто́вним | орієнто́вними |
| місцевий | на/в орієнто́вному, орієнто́внім | на/в орієнто́вній | на/в орієнто́вному, орієнто́внім | на/в орієнто́вних |