| | |
| освинцьо́вуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | освинцьо́вуватися, освинцьо́вуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | освинцьо́вуватиметься | освинцьо́вуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | освинцьо́вується | освинцьо́вуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| освинцьо́вуючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | освинцьо́вувався, освинцьо́вувавсь | освинцьо́вувалися, освинцьо́вувались |
| жін. р. | освинцьо́вувалася, освинцьо́вувалась |
| сер. р. | освинцьо́вувалося, освинцьо́вувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| освинцьо́вувавшись |
