| | |
| освя́чувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | освя́чувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | освя́чуймо |
| 2 особа | освя́чуй | освя́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | освя́чуватиму | освя́чуватимемо, освя́чуватимем |
| 2 особа | освя́чуватимеш | освя́чуватимете |
| 3 особа | освя́чуватиме | освя́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | освя́чую | освя́чуємо, освя́чуєм |
| 2 особа | освя́чуєш | освя́чуєте |
| 3 особа | освя́чує | освя́чують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| освя́чуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | освя́чував | освя́чували |
| жін. р. | освя́чувала |
| сер. р. | освя́чувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| освя́чувавши |
