| освіжни́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | освіжни́й | освіжна́ | освіжне́ | освіжні́ |
| родовий | освіжно́го | освіжно́ї | освіжно́го | освіжни́х |
| давальний | освіжно́му | освіжні́й | освіжно́му | освіжни́м |
| знахідний | освіжни́й | освіжну́ | освіжне́ | освіжні́ |
| орудний | освіжни́м | освіжно́ю | освіжни́м | освіжни́ми |
| місцевий | на/в освіжно́му, освіжні́м | на/в освіжні́й | на/в освіжно́му, освіжні́м | на/в освіжни́х |