| освіти́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (кидаючи проміння світла на кого-, що-небудь, зробити його видним; забезпечити світлом; висвітлити – рідко; зробити ясним, зрозумілим що-небудь; вилучаючи сторонні домішки, зробити світлим, прозорим) | ||
| Інфінітив | освіти́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | освіті́мо, освіті́м | |
| 2 особа | освіти́ | освіті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | освічу́ | осві́тимо, осві́тим |
| 2 особа | осві́тиш | осві́тите |
| 3 особа | осві́тить | осві́тять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | освіти́в | освіти́ли |
| жін.р. | освіти́ла | |
| сер.р. | освіти́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| осві́чений | ||
| Безособова форма | ||
| осві́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| освіти́вши | ||