| | |
| освіти́ти1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (кидаючи проміння світла на кого-, що-небудь, зробити його видним; забезпечити світлом; висвітлити – рідко; зробити ясним, зрозумілим що-небудь; вилучаючи сторонні домішки, зробити світлим, прозорим) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | освіти́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | освіті́мо, освіті́м |
| 2 особа | освіти́ | освіті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | освічу́ | осві́тимо, осві́тим |
| 2 особа | осві́тиш | осві́тите |
| 3 особа | осві́тить | осві́тять |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | освіти́в | освіти́ли |
| жін.р. | освіти́ла |
| сер.р. | освіти́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| осві́чений |
| Безособова форма |
| осві́чено |
| Дієприслівник |
| освіти́вши |
