| | |
| оска́лювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | оска́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | оска́люймо |
| 2 особа | оска́люй | оска́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оска́люватиму | оска́люватимемо, оска́люватимем |
| 2 особа | оска́люватимеш | оска́люватимете |
| 3 особа | оска́люватиме | оска́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оска́люю | оска́люємо, оска́люєм |
| 2 особа | оска́люєш | оска́люєте |
| 3 особа | оска́лює | оска́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| оска́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | оска́лював | оска́лювали |
| жін. р. | оска́лювала |
| сер. р. | оска́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| оска́лювавши |
