| | |
| оскаля́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | оскаля́тися, оскаля́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | оскаля́ймося, оскаля́ймось |
| 2 особа | оскаля́йся, оскаля́йсь | оскаля́йтеся, оскаля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оскаля́тимуся, оскаля́тимусь | оскаля́тимемося, оскаля́тимемось, оскаля́тимемся |
| 2 особа | оскаля́тимешся | оскаля́тиметеся, оскаля́тиметесь |
| 3 особа | оскаля́тиметься | оскаля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оскаля́юся, оскаля́юсь | оскаля́ємося, оскаля́ємось, оскаля́ємся |
| 2 особа | оскаля́єшся | оскаля́єтеся, оскаля́єтесь |
| 3 особа | оскаля́ється | оскаля́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| оскаля́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | оскаля́вся, оскаля́всь | оскаля́лися, оскаля́лись |
| жін. р. | оскаля́лася, оскаля́лась |
| сер. р. | оскаля́лося, оскаля́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| оскаля́вшись |
