| ослуше́нець – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ослуше́нець | ослуше́нці |
| родовий | ослуше́нця | ослуше́нців |
| давальний | ослуше́нцеві, ослуше́нцю | ослуше́нцям |
| знахідний | ослуше́нця | ослуше́нців |
| орудний | ослуше́нцем | ослуше́нцями |
| місцевий | на/в ослуше́нцеві, ослуше́нці, ослуше́нцю | на/в ослуше́нцях |
| кличний | ослуше́нцю | ослуше́нці |
| [книжн., рідко] |