| ослу́шник – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ослу́шник | ослу́шники |
| родовий | ослу́шника | ослу́шників |
| давальний | ослу́шникові, ослу́шнику | ослу́шникам |
| знахідний | ослу́шника | ослу́шників |
| орудний | ослу́шником | ослу́шниками |
| місцевий | на/в ослу́шникові, ослу́шнику | на/в ослу́шниках |
| кличний | ослу́шнику | ослу́шники |
| [книжн., рідко] |