| | |
| осма́лювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осма́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | осма́люймо |
| 2 особа | осма́люй | осма́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осма́люватиму | осма́люватимемо, осма́люватимем |
| 2 особа | осма́люватимеш | осма́люватимете |
| 3 особа | осма́люватиме | осма́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осма́люю | осма́люємо, осма́люєм |
| 2 особа | осма́люєш | осма́люєте |
| 3 особа | осма́лює | осма́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| осма́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | осма́лював | осма́лювали |
| жін. р. | осма́лювала |
| сер. р. | осма́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| осма́лювавши |
