| осмути́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | осмути́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | осмуті́мо, осмуті́м | |
| 2 особа | осмути́ | осмуті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | осмучу́ | осму́тимо, осму́тим |
| 2 особа | осму́тиш | осму́тите |
| 3 особа | осму́тить | осму́тять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | осмути́в | осмути́ли |
| жін.р. | осмути́ла | |
| сер.р. | осмути́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| осмути́вши | ||