| | |
| осміля́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осміля́тися, осміля́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | осміля́ймося, осміля́ймось |
| 2 особа | осміля́йся, осміля́йсь | осміля́йтеся, осміля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осміля́тимуся, осміля́тимусь | осміля́тимемося, осміля́тимемось, осміля́тимемся |
| 2 особа | осміля́тимешся | осміля́тиметеся, осміля́тиметесь |
| 3 особа | осміля́тиметься | осміля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осміля́юся, осміля́юсь | осміля́ємося, осміля́ємось, осміля́ємся |
| 2 особа | осміля́єшся | осміля́єтеся, осміля́єтесь |
| 3 особа | осміля́ється | осміля́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| осміля́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | осміля́вся, осміля́всь | осміля́лися, осміля́лись |
| жін. р. | осміля́лася, осміля́лась |
| сер. р. | осміля́лося, осміля́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| осміля́вшись |
