| осмі́хнений – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | осмі́хнений | осмі́хнена | осмі́хнене | осмі́хнені |
| родовий | осмі́хненого | осмі́хненої | осмі́хненого | осмі́хнених |
| давальний | осмі́хненому | осмі́хненій | осмі́хненому | осмі́хненим |
| знахідний | осмі́хнений, осмі́хненого | осмі́хнену | осмі́хнене | осмі́хнені, осмі́хнених |
| орудний | осмі́хненим | осмі́хненою | осмі́хненим | осмі́хненими |
| місцевий | на/в осмі́хненому, осмі́хненім | на/в осмі́хненій | на/в осмі́хненому, осмі́хненім | на/в осмі́хнених |
| [рідко] | ||||